Для багатьох українців Івана Купала міцно асоціюється з липневими ночами, стрибками через багаття та пусканням вінків на воду. Саме на 7 липня десятиліттями припадало це колоритне народне дійство. Але тепер усе змінилося — і справа не в чиїйсь примсі, а в глибокій календарній реформі, яку провела Православна Церква України.
Язичницьке коріння свята
Івана Купала — одне з небагатьох свят, що дійшли до нас із дохристиянських часів. Наші предки відзначали його в день літнього сонцестояння, коли ніч була найкоротшою, а день — найдовшим. У цей час вшановували сонце як джерело життя та проводили обряди, покликані забезпечити щедрий урожай. Саме тому купальські традиції з водою, багаттям і травами мають суто язичницьке походження.
У ПЦУ неодноразово наголошували: жодного святого на ім'я «Іван Купала» у християнстві не існує. Купало — це назва давнього язичницького божества, а народна традиція з часом просто «нашарувалася» на церковний календар.
Як язичницьке свято збіглося з церковним
Історично склалося так, що народне святкування Івана Купала опинилося поруч із християнським Різдвом Іоана Предтечі (Хрестителя) — пророка, який хрестив Ісуса Христа у водах Йордану. Це два абсолютно різні за змістом дні: церковне свято не передбачає жодних ворожінь, плетіння вінків чи стрибків через вогонь — його відзначають у храмах із молитвою.
Втім, у народній свідомості ці дві події зрослися, і протягом століть українці святкували Івана Купала саме в ніч проти 7 липня — тобто напередодні церковного Різдва Іоана Хрестителя за старим юліанським календарем.
Чому дата змінилася
У 2023 році ПЦУ офіційно перейшла на новоюліанський календар. Унаслідок цього всі «сталі» (неперехідні) церковні свята змістилися на 13 днів назад. Різдво Іоана Предтечі, яке раніше припадало на 7 липня, тепер відзначається 24 червня. А разом із ним «переїхало» й народне свято Івана Купала.
Таким чином, купальську ніч українці тепер проводять не з 6 на 7 липня, а з 23 на 24 червня. Вівторок, 23 червня, плавно перейде у святкову середу — і саме в цей час варто готувати вінки, розпалювати багаття та згадувати давні традиції.
До речі, цьогорічне святкування буде особливо символічним: адже саме наприкінці червня природа перебуває на піку свого розквіту, а сонце щойно пройшло точку літнього сонцестояння — так само, як це було за часів наших пращурів.
Два свята — два сенси
У ПЦУ закликають розрізняти: Івана Купала — це народна традиція, а Різдво Іоана Хрестителя — церковне свято. Для вірян 24 червня — насамперед день молитви й відвідування храму. Водночас народні гуляння з вінками, багаттями та купальськими піснями залишаються частиною нашої культурної спадщини — і церква цього не забороняє, якщо не підміняти одне іншим.
Тож готуйтеся: до Івана Купала за новим календарем залишилися лічені дні. І якщо ви звикли чекати його в липні — саме час перелаштовуватися.