В Україні наразі немає дефіциту жодної категорії продуктів, хоча російські удари по логістичних центрах і складах створюють проблеми з постачанням.

Про це в ефірі "Українського Радіо" заявив експерт "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин.

Удар росіян по складу Сільпо, кадр з відео

За його словами, Україна виробляє значно більше продовольства, ніж споживає. Для прикладу, торік країна зібрала близько 64 млн тонн зерна, тоді як внутрішня потреба становить приблизно 18 млн тонн. Запасів достатньо і з олією: за виробництва близько 4 млн тонн на рік українці споживають лише 350-400 тисяч тонн.

Чому на полицях може не бути товарів

Пендзин пояснив, що нинішня проблема полягає не в нестачі продуктів, а в логістиці. Через удари по розподільчих центрах частина товарів справді може тимчасово зникати з полиць, однак це не означає, що вони закінчилися в Україні.

Крім того, супермаркети не є єдиним каналом продажу. Найбільше продуктів українці купують на сільськогосподарських ринках. Далі йдуть великі оптові бази та магазини, невеликі торгові точки біля будинків і лише потім великі супермаркети.

Порожні полиці в супермаркеті. Фото: скрін youtube

Економіст також зазначив, що більшість товарів у мережах належить виробникам, а не самим магазинам. Продукція може паралельно надходити до супермаркетів, невеликих магазинів, оптових точок, ринків та ярмарків.

Тому навіть після знищення частини продукції в торговельних мережах масштабного подорожчання не відбулося. На думку Пендзина, конкуренція не дозволяє ритейлерам просто перекласти всі збитки на покупців.

Ритейлу потрібна децентралізація

Водночас експерт вважає, що великі торговельні мережі мають терміново змінювати систему постачання. За його словами, протягом чотирьох із половиною років повномасштабної війни ритейл продовжував розвивати великі логістичні центри, які через концентрацію значних запасів стають зручними цілями для російських ударів.

Супермаркет. Фото: скрін youtube

Пендзин нагадав, що подібну проблему раніше вже вирішували паливні трейдери. Після атак на великі паливні склади вони перебудували систему та децентралізували постачання.

Тепер аналогічний підхід потрібен і торговельним мережам. Зокрема, економіст пропонує розподіляти постачання між різними об'єктами та безпосередньо прив'язувати конкретних виробників до магазинів.

Популярні новини зараз

Пенсії не нижче 6 000 грн і виплати по 19 400 грн: Кабмін подав соціальний план

Продукт №1 для гіпертоніків: лікарі назвали їжу, яка знижує тиск

Спека до +38°, грози та різке похолодання: синоптики попередили про небезпечний тиждень

Не всі пенсіонери знають: з вересня можна отримувати ще 1 297 грн щомісяця

Показати ще

Таким чином, нинішнє зникнення окремих товарів із полиць не свідчить про продовольчу кризу. Основний ризик полягає у перебоях із логістикою, які торговельним мережам необхідно оперативно мінімізувати.

Раніше портал Знай повідомляв, доведеться витрачати більше: які продукти подорожчають до кінця року.

Також наш портал інформував, знищено 30% найкращих складів: АТБ втратила 110 000 м², Fozzy — 1,15 млрд грн, дефіциту не буде.

Крім того, ми писали, 20% потужностей втрачено: що буде з хлібом в Україні та чи зростуть ціни.