Житло є "на папері", але жити ніде: переселенці роками залишаються без даху над головою

У Кременчуці потреба переселенців у тимчасовому житлі значно перевищує те, що може запропонувати місто: на обліку стоять 708 родин, а вільно лише 17 кімнат. Відповідні цифри редакції надали в міській владі, а історії людей зібрав «Кременчуцький Телеграф».

708 родин — і лише 17 вільних кімнат

За даними КП «Квартирне управління», станом на 15 вересня 2026 року на обліку громадян, які потребують житла з фонду для тимчасового проживання ВПО, перебувають 708 сімей — загалом 1320 осіб. Із них 39 родин (81 людина) вперше залишили свої домівки ще у 2014–2021 роках. У складі 15 сімей є учасники бойових дій, а ще у 162 — люди з інвалідністю.

Водночас у Кременчуцькій громаді функціонують 17 комунальних об'єктів для тимчасового проживання переселенців. У них обладнано 108 кімнат, розрахованих на 242 особи. На момент відповіді мерії зайнято 91 кімнату (там проживають 213 людей), тож вільними залишалися лише 17 кімнат — місця для 29 осіб.

Житло «на папері»: переселенці першої хвилі

Найгостріша проблема — у людей, які юридично залишаються власниками нерухомості на окупованих територіях, але фактично не можуть нею користуватися. Колишня бранка кремля Юлія розповідає, що не може скористатися державними житловими програмами, бо не має доказів, що не користується власним житлом на окупованій території.

За документами житло є, але фізично його вже може не бути.

«Здорова людина не поїде в окупацію, щоби перевірити, що сталося з її домом. Вона ризикує потрапити за ґрати», — пояснює жінка. Такі ВПО можуть роками лишатися власниками квартири чи будинку на папері, а фактично винаймати житло на підконтрольній Україні території.

Схожа історія — у ветерана АТО Анатолія. У 2015 році він отримав державну компенсацію на купівлю житла і придбав будинок у Новопскові Луганської області, який тоді контролювала Україна. У 2022-му місто окупували, а будинок юридично залишився власністю чоловіка. Після повторного переміщення він оселився в Кременчуці та власним коштом оплачував місце в хостелі.

Що пропонує місто

У Департаменті соціального захисту населення пояснюють: рішення про поселення ухвалює відповідна комісія, створена рішенням виконкому Кременчуцької міської ради. Для різних об'єктів діють окремі порядки — зокрема для приміщень на вул. Покровській і вул. Квітки Цісик, а також для тимчасових споруд у селі Потоки.

Як отримати тимчасове житло у Кременчуці

Переселенцям, які потребують житла, радять не обмежуватися усною розмовою в конкретному гуртожитку, а подавати офіційну заяву. Тільки тоді комісія ухвалює письмове рішення про надання приміщення у тимчасове користування — або відмову з чіткими підставами. Наявність офіційної відмови дає змогу зрозуміти причини й оскаржити їх.

Щодо тимчасових споруд у селі Потоки діє рішення виконкому №1730 від 25 червня 2026 року. Воно не встановлює обмежень залежно від дати взяття на облік як ВПО і не визначає пріоритету для окремих категорій — право на розміщення мають усі, хто перемістився з окупованих територій або із зон активних бойових дій.

Раніше портал Знай повідомляв, житло подорожчало за рік: Ужгород та Херсон б'ють рекорди.

Також наш портал інформував, ваучер на 2 млн грн об'єднають із «єОселею»: переселенці зможуть купувати дорожче житло.

Більше деталей читай у матеріалі: іпотека на пільгових умовах: хто може придбати житло під 3% на 20 років.