Українцям не варто масово скуповувати продукти через пошкодження складської інфраструктури внаслідок російських ударів. Наразі ризику масштабного дефіциту продовольства немає, на брифінгу.

Ціни на продукти. Фото: скрін youtube

Міністр зазначив, що нинішня ситуація суттєво відрізняється від 2022 року. Мати базовий запас їжі на випадок можливих перебоїв рекомендується, однак закуповувати продукти на кілька місяців наперед потреби немає.

Водночас пошкодження складів справді може позначитися на логістиці. Компаніям доводиться змінювати маршрути доставки, шукати альтернативні місця для зберігання та перерозподіляти товарні потоки. Через це деякі продукти можуть тимчасово довше потрапляти до магазинів, а в окремих регіонах асортимент на полицях може скоротитися.

За словами Висоцького, перебудова логістики здатна спричинити приблизно 2,5% зростання загальної вартості продовольства. Однак це не означає, що кожен продукт автоматично подорожчає на такий самий відсоток. Ціни залежатимуть від витрат на транспортування та зберігання, сезонності, врожаю, попиту, імпорту та інших чинників.

Додатковим захистом від масштабного дефіциту залишається високий рівень внутрішнього виробництва. Якщо не враховувати зернові та олійні культури, близько 70-80% продовольства Україна споживає всередині країни, а 20-30% направляє на експорт.

Щодо зернових та олійних культур ситуація інша: приблизно 25% продукції призначено для внутрішнього ринку, тоді як близько 75% експортується. Україна залишається великим учасником світового аграрного ринку, тому значна частина врожаю орієнтована на іноземних покупців.

Підроблені продукти на полицях супермаркетів

Водночас великі обсяги експорту не означають загрози нестачі продуктів усередині країни. Під час формування продовольчого балансу України враховуються потреби внутрішнього ринку, тому підстав для панічної скупки продуктів наразі немає.