Уже з жовтня в Україні запрацює оновлений механізм автоматичного списання боргів, який охопить не лише банківські рахунки, а й електронні гаманці та рахунки в небанківських платіжних сервісах. Державні та приватні виконавці зможуть швидше знаходити гроші боржника, накладати арешт і примусово списувати кошти — практично без участі людини.
Зміни передбачені законом №4833-IX від 7 квітня 2026 року про цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження та наказом Міністерства юстиції від 9 липня 2026 року №1837/5. Сам наказ уже набрав чинності, однак його положення запрацюють саме з 23 жовтня — одночасно із законодавчими змінами, під які перебудовують систему.
Арешт і списання — у чому різниця
Раніше електронна взаємодія між виконавцями та фінансовими установами здебільшого обмежувалася виявленням рахунків боржника та накладенням арешту на кошти. Новий порядок доводить процес до кінця — до фактичного примусового списання грошей та їх перерахування у межах виконавчого провадження.
Арешт лише обмежує можливість розпоряджатися сумою, тоді як звернення стягнення завершується вилученням коштів. Після запуску оновленої системи цифровий обмін охоплюватиме отримання даних про рахунки та гаманці, накладення арешту, формування платіжних інструкцій і безпосередньо списання грошей.
Що зміниться для банків і платіжних сервісів
Оновлений порядок стосуватиметься банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та інших фінустанов, які можуть відкривати рахунки або електронні гаманці. Тобто саме використання небанківського сервісу чи гаманця вже не виведе кошти за межі виконавчого провадження.
Окремо врегульовано роботу з електронними грошима: їх можна арештовувати, списувати та пред'являти до погашення, після чого суму перераховуватимуть на рахунок виконавчої служби чи приватного виконавця.
Відповідь виконавцю — за годину
Одна з найпомітніших змін — строки електронної взаємодії. Інформаційні системи банків та інших надавачів платіжних послуг мають щогодини перевіряти нові документи, що надходять через Автоматизовану систему виконавчого провадження. Відповідь на запит виконавця повинна надаватися не пізніше ніж за одну годину робочого часу.
Виконавець зможе отримати інформацію про наявність у боржника рахунків або гаманців, їх реквізити, вид і залишок коштів. Тож проміжок часу між пошуком активів і наступними виконавчими діями суттєво скоротиться.
Кого це стосується
Механізм діятиме в межах виконавчого провадження, тож може зачепити і юридичних осіб, і ФОП, і звичайних громадян — якщо щодо них є виконавчий документ і відкрите провадження. Сама наявність боргу не означає миттєвого списання всіх коштів 23 жовтня: потрібні законні підстави.
Під дію механізму можуть потрапити різні зобов'язання на стадії примусового виконання: несплачені штрафи, борги за комуналку чи кредитами, підтверджені судовими рішеннями та іншими виконавчими документами.
Що перевірити боржникам до жовтня
Оскільки після розширення автоматизації пошук і списання коштів можуть прискоритися, юристи радять заздалегідь перевірити, чи немає щодо вас відкритих виконавчих проваджень.
- Відкрийте Єдиний реєстр боржників на сайті Міністерства юстиції — пошук за ПІБ або кодом займає кілька хвилин.
- Перевірте Автоматизовану систему виконавчих проваджень через портал Мін'юсту — там видно відкриті провадження та суми.
- За наявності боргу домовтеся про добровільну сплату або розстрочку, щоб не допустити арешту рахунків і гаманців.
Про це повідомляє профільний портал borg.expert із посиланням на наказ Мін'юсту №1837/5 та закон №4833-IX.
Раніше портал Знай повідомляв, борги за воду сягнули 900 млн грн — неплатникам загрожують відключення й арешт рахунків.
Зимові канікули триватимуть 18 днів: оприлюднили графік відпочинку школярів на 2026/2027
Діти українських зірок, які самі стали артистами: від Тоні Матвієнко до Маші Полякової
Електросамокати отримають окремий статус учасників руху: нові правила для українців
Пенсія від 6197 грн у вересні: ПФУ нарахує підвищену виплату
Також наш портал інформував, рахунки за комуналку взимку зростуть до 50% навіть без підвищення тарифів.
Більше деталей читай у матеріалі: тепло і гаряча вода можуть подорожчати — борги перевищили 100 млрд грн.
