Договір довічного утримання — це шанс стати власником нерухомості без купівлі. Ви доглядаєте за літньою людиною, забезпечуєте їй гідну старість, а натомість отримуєте право на її квартиру чи будинок. Угода виглядає привабливо, однак за фасадом взаємної вигоди ховаються юридичні нюанси, які можуть дорого коштувати.
Як повідомляє портал "На пенсії", глава 57 Цивільного кодексу України дозволяє передавати нерухомість будь-кому — незалежно від віку чи стану здоров'я власника. А от прийняти майно і взяти на себе зобов'язання з догляду може лише повнолітня, повністю дієздатна особа або юридична компанія. Цікаво, що за бажанням у договорі можна вказати: піклуватися потрібно не про самого власника житла, а про його близького родича.
Що входить у поняття "догляд"
Усі деталі турботи сторони обговорюють особисто й фіксують у конкретній грошовій сумі. Найчастіше до обов'язків того, хто доглядає, входять: регулярна купівля продуктів і приготування їжі, закупівля ліків, прибирання, медичний супровід, а також щомісячна виплата коштів на кишенькові витрати. Окремим пунктом зазвичай закріплюють за літньою людиною конкретну кімнату для проживання.
Жорсткі обмеження: власник — так, розпорядник — ні
Стати формальним власником нерухомості можна одразу після візиту до нотаріуса. Однак вільно розпоряджатися квартирою заборонено: її не можна дарувати, продавати чи передавати в заставу банку до моменту смерті відчужувача. Крім того, якщо будинок згорить або постраждає від пожежі, це не звільняє нового власника від обов'язку й далі годувати й утримувати підопічного.
Похорон — обов'язок, про який забувають
Найголовніша юридична деталь, яку часто оминають увагою: саме на плечі того, хто доглядає, лягає організація та оплата похорону. Ця норма діє за замовчуванням — навіть якщо нотаріус забув вписати її в текст документа. Тобто після смерті підопічного новий власник мусить узяти на себе всі витрати, пов'язані з ритуальними послугами.
Окремий ризик — можливе розірвання угоди. Якщо той, хто доглядає, перестане купувати продукти чи ліки, договір розривають, а майно повертають попередньому власнику. Усі витрачені зусилля й кошти виявляються марними.
Як правильно оформити договір, щоб уникнути проблем
Угода обов'язково засвідчується нотаріально, а права на житло вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Щоб уникнути судових позовів у майбутньому, юристи радять прописати в договорі довічного утримання абсолютно всі деталі: від конкретних супровідних послуг до щомісячних виплат, переліку ліків і частоти прибирання. Що детальніший документ — то краще захищені обидві сторони.
Окремо варто зафіксувати порядок дій на випадок форс-мажору: хвороби того, хто доглядає, втрати роботи, пошкодження житла. Усе, що не прописано — привід для суду.
Раніше портал Знай повідомляв, податок на нерухомість: 5 пунктів у платіжці, через які ви можете переплатити.