Павло Ганжа з Броварів на Київщині навіть не підозрював, що його життя перетвориться на багаторічну судову тяганину. Чоловік не брав жодних кредитів, не мав заборгованостей — але одного дня виявив, що його прізвище значиться в Єдиному реєстрі боржників. Винуватцем виявився повний однофамілець з Одеси, який роками накопичував борги, а тепер відповідальність за них автоматично лягла на плечі ні в чому не винної родини.
Про цю історію розповіло видання Big Kyiv. Як з'ясували журналісти, проблема почалася ще у 2023 році, коли родина вирішила оформити нерухомість. Державний реєстратор повідомив: вчинити юридичні дії неможливо — прізвище «світиться» у реєстрі Міністерства юстиції. «Ми не можемо зрозуміти, у чому наша вина. У нас боргів немає і не було ніколи», — розповідає дружина Павла, Леся Ганжа.
Як однофамілець зруйнував життя родини
Справжнім боржником виявився Ганжа Павло Андрійович — людина з таким самим прізвищем, ім'ям та по батькові, яка мешкає в Одесі. Ще у 2012 році на його майно наклали арешт через борг у понад 4 тисячі гривень. Тепер сума заборгованості перевищує 200 тисяч гривень — одесит продовжує брати кредити й не сплачувати за ними.
Головна проблема — у самому Єдиному реєстрі боржників. Як пояснили юристи, в ньому зазначаються лише прізвище, ім'я та по батькові, однак немає жодних додаткових ідентифікаторів: дати народження, місця реєстрації чи РНОКПП. Тобто система принципово не розрізняє людей із однаковими ПІБ — і страждають від цього абсолютно сторонні громадяни.
«Це скільки таких людей в Україні є? Скільки у таких людей є проблем, розумієте? Як нас кидають туди-сюди, і нічого вирішити не можна», — обурюється Леся Ганжа. За три роки родина пройшла через Броварський суд, Приморський районний суд Одеси, зверталася до державного реєстратора та виконавчої служби — і всюди отримувала відмови. Останнє судове звернення повернули з переліком із десяти пунктів, які потрібно виправити.
Що робити, якщо ви потрапили до реєстру через однофамільця
Юристка волонтерської організації «ЮрШтаб» Ірина Шевчук надала покроковий алгоритм дій для тих, хто опинився в подібній ситуації. За її словами, насамперед потрібно отримати повну інформацію про виконавче провадження: номер провадження, ПІБ справжнього боржника, назву органу ДВС чи приватного виконавця, підставу стягнення та дату відкриття провадження.
Другий крок — зібрати докази того, що ви і боржник — різні люди. Для цього знадобляться: паспорт, ідентифікаційний код, документи про місце реєстрації, правовстановлюючі документи на нерухомість. Усе це потрібно, щоб довести виконавцю: арешт накладено помилково.
Окремо варто звернутися до Міністерства юстиції з адвокатським запитом — це допоможе з'ясувати, які саме ідентифікаційні дані зазначені у виконавчому провадженні. Якщо виявиться, що це не ваші дані — отримана відповідь стане додатковим доказом для зняття арешту.
Також юристка радить перевірити строк пред'явлення виконавчого документа. Згідно з законом, після повернення документа стягувач може подати його повторно лише протягом трьох років. Якщо строк сплив — це підстава вимагати закриття провадження та зняття арешту. Крім того, у червні 2026 року Верховний Суд сформував правову позицію: тривале збереження арешту майна за відсутності виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право власності.
Раніше портал Знай повідомляв, банк заблокував картку, а гроші зникли з доступу: що робити українцям і як зняти арешт.
Також наш портал інформував, ДВС арештувала рахунки без пояснень: п'ять кроків, як зняти блокування з карток.