Блокувавання карток та відмова від гривні? Україна готується до платежів за правилами ЄС

Україна готується до впровадження європейських фінансових стандартів у межах майбутнього приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Саме ця система дозволяє здійснювати перекази в євро між країнами Європи швидше, дешевше та за єдиними правилами.

Однак новина про законодавчі зміни вже викликала хвилю занепокоєння серед українців. У центрі дискусії — можливе посилення фінансового моніторингу, створення реєстру банківських рахунків і питання банківської таємниці.

Відповідні зміни передбачає законопроєкт №14327-д, який Верховна Рада готується розглянути у першому читанні. Як пояснює провідна експертка з фінансового моніторингу Глобус Банку Марина Павленко, головна мета документа — адаптувати українське законодавство до норм ЄС і перейти до ризик-орієнтованої моделі фінмоніторингу.

Іншими словами, банки оцінюватимуть не лише суму операцій, а й їхню логіку. Під увагу можуть потрапити нетипові транзакції, підозріла активність, невідповідність операцій фінансовому профілю клієнта або незрозуміле походження коштів.

Одне з найбільш обговорюваних нововведень — створення єдиного державного реєстру рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб.

У ньому зберігатиметься лише базова інформація: номер рахунку у форматі IBAN, назва банку, дані власника та факт користування банківським сейфом.

Водночас інформація про залишки коштів, рух грошей чи вміст сейфів до реєстру не передаватиметься.

За словами Марини Павленко, йдеться не про скасування банківської таємниці, а про систематизацію даних, яка вже давно використовується у країнах Європейського Союзу.

Окремо обговорюється доступ правоохоронців до такого реєстру. Законопроєкт передбачає, що прямий доступ СБУ, Нацполіції, НАБУ, ДБР та інших уповноважених органів може з’явитися лише на фінальному етапі євроінтеграції — не раніше ніж за шість місяців до вступу України до ЄС.

У банківському секторі наголошують: фінмоніторинг не розслідує злочини, а лише виявляє потенційно ризикові операції та передає інформацію компетентним органам. Це потрібно для боротьби з відмиванням коштів, обходом санкцій і фінансуванням тероризму.

Чи означає це масові блокування карток? У банках запевняють, що ні.

Під перевірку насамперед потраплятимуть операції, які мають ознаки ризику: велика кількість дрібних переказів від незнайомих осіб, регулярні платежі на особисту картку за бізнес-діяльність, підозрілі призначення платежів або значні надходження без підтвердження походження коштів.

Щоб уникнути зайвих питань від банку, клієнтам радять використовувати картки за призначенням, не змішувати особисті та підприємницькі платежі, коректно вказувати призначення переказів і зберігати документи на великі надходження.

Водночас у банківській сфері наголошують: приєднання до SEPA жодним чином не означає відмову від гривні.

Віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов уже заявив, що перехід на євро не передбачається, а скуповувати валюту «про всяк випадок» немає сенсу.

Аналітики також зазначають: відмова від гривні означала б втрату незалежної монетарної політики та контролю над курсом, тому наразі таких планів немає.

Фактично йдеться не про валютну революцію, а про технічне зближення з європейською банківською системою. Для більшості українців зміни мають пройти майже непомітно — якщо фінансові операції прозорі й зрозумілі. Банки, як і раніше, більше цікавляться не дрібними побутовими переказами, а тим, де гроші «раптом починають поводитися підозріло». Гроші взагалі люблять драму менше, ніж люди.

Нагадаємо, що навіть гроші заплатять: у ЄС почали відправляти українських біженців додому.

Раніше ми повідомляли, що ваш номер можуть віддати іншому: як не втратити доступ до банку й соцмереж.