Масовані удари Росії по розподільчих центрах і складах змусили торговельні мережі переглядати логістику, а витрати на неї впродовж останнього року лише зростали. Головне питання для покупця — яку частину цього навантаження мережа перекладає в цінник, а яку бере на себе. Відповідь залежить від того, за якою фінансовою моделлю працює конкретний супермаркет.
Як повідомляє РБК-Україна, український ритейл фактично розділився на чотири моделі: високомаржинальний сегмент, помірно маржинальний, масовий збалансований і дискаунтери з низькою маржею. Різниця в націнці між ними — удвічі-утричі, тож однаковий продукт на різних полицях може коштувати суттєво по-різному.
Як мережі заробляють: чотири фінансові моделі
Найвищу націнку — 47–53% — тримає високомаржинальний сегмент, куди аналітики відносять "Сільпо" (акцент на імпорті та преміальному сервісі) і "Сімі" (формат food-to-go і кава). Валова маржа тут сягає 32–35%, але її майже повністю "з'їдають" операційні витрати на рівні 30–33% виручки. Тож висока націнка не означає автоматично великого прибутку і не гарантує покупцям нижчих цін.
Масовий збалансований сегмент (26–28% валової маржі) — це "АТБ", "Фора" і Novus. Ці мережі працюють із націнкою 36–39%, але тримають операційні видатки в жорсткій дисципліні — 23–26%. Саме вони найкраще балансують між ціною, промоакціями та маржинальністю, тому часто виглядають найдешевшими для масового покупця.
На протилежному полюсі — дискаунтери з низькою маржею 12–18%: "Велмарт" і "Точка" працюють із націнкою лише 14–22%. Прибутковість вони утримують за рахунок швидкої оборотності товару і максимально стиснутих операційних витрат — 12–17%. Окремо стоїть Varus: його валова маржа близько 20% виручки, а націнка — 25%, що наближає мережу до класичного супермаркету, стримуваного жорсткою конкуренцією.
Чому витрати не можна просто перекласти в ціну
Як пояснює Олександр Ямпольський із Deloitte Ukraine, у межах холдингів прибутки можуть перерозподілятися через трансфертні ціни, однак кінцевий цінник на полиці обмежений купівельною спроможністю населення та пропозиціями конкурентів. Тому мережі не можуть автоматично перекладати зростаючі видатки на логістику, списання, оренду та енергоносії на споживача.
Здатність бізнесу не перекладати всі витрати на покупців залежить від балансу багатьох факторів: швидкості оборотності запасів, оренди, енергоносіїв, частки власних торгових марок, промоакцій, списань і масштабу компанії. Саме цей баланс визначає, скільки додаткового навантаження від ударів по харчових ланцюгах ляже на гаманець українця.
Що робити покупцеві, щоб платити менше
Найпростіший спосіб заощадити — порівнювати ціни на один і той самий кошик у різних мережах, адже різниця в націнці між дискаунтером і преміальним супермаркетом може сягати 30 і більше процентних пунктів. Варто звертати увагу на власні торгові марки мереж: вони часто дешевші за брендовані аналоги, а мережі отримують на них більшу гнучкість у ціні. Корисним буде і відстеження промоакцій — у масовому сегменті ("АТБ", "Фора", Novus) знижки найактивніше балансують базовий цінник.
Раніше портал Знай повідомляв, продукти подорожчають максимум до 2,5%: у Мінагрополітики запевнили, що дефіциту не буде.
Також наш портал інформував, готуйте більше грошей: восени ціни на техніку можуть різко зрости.
Більше деталей читай у матеріалі: дефіциту не буде, але ціни злетять: експерти попередили про нове подорожчання продуктів.