Фінансовий моніторинг — це система заходів, через яку банки перевіряють клієнтів та їхні операції. Мета — не допустити відмивання незаконних доходів, фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення. І хоча більшість українців навіть не помічають цих перевірок, декому доводиться пояснювати банку кожну гривню на рахунку.
Головний документ, який регулює цю сферу, — закон №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом». Він діє з квітня 2020 року і повністю узгоджений із Четвертою директивою ЄС та стандартами FATF. Попри воєнний стан, закон продовжує працювати без жодних послаблень.
Хто і як перевіряє українців
Система фінмоніторингу має два рівні. Первинний здійснюють безпосередньо банки, страхові компанії, ломбарди, оператори платіжних систем, а також нотаріуси, адвокати та аудитори. Державний рівень — це Національний банк, Державна служба фінансового моніторингу, Мін'юст, Нацкомісія з цінних паперів та Мінцифри. Саме вони отримують повідомлення про підозрілі операції від банків і дають їм хід.
Банки застосовують ризик-орієнтований підхід: рівень перевірки залежить не тільки від суми, а й від того, хто клієнт, з якою країною він працює, які товари чи послуги фігурують в операціях. Наприклад, посилену увагу привертають новостворені фірми, компанії зі сфери азартних ігор, операцій із нерухомістю, дорогоцінними металами, а також фармацевтика, торгівля зброєю та держзакупівлі.
Пороги та ліміти: конкретні цифри
Як повідомляють Факти ICTV із посиланням на віцепрезидента Асоціації українських банків Сергія Мамедова, ключові цифри фінмоніторингу такі:
- 400 000 грн — поріг обов'язкового фінансового моніторингу. Якщо операція дорівнює цій сумі або перевищує її, банк зобов'язаний провести поглиблену перевірку та встановити походження коштів.
- 50 000–100 000 грн — місячні ліміти на вихідні карткові перекази (P2P), які більшість банків встановили відповідно до міжбанківського меморандуму.
Проте навіть перекази, менші за ці суми, можуть викликати запитання в банку. Тривожними сигналами стають: різке збільшення кількості операцій, численні невеликі надходження від різних людей, регулярні перекази без зрозумілого економічного змісту. Особливу увагу банки приділяють боротьбі з «дропами» — людьми, які передають свої картки третім особам для проведення сумнівних операцій.
Що загрожує клієнту
Якщо банк визнає операцію підозрілою, а клієнт не зможе підтвердити законне походження коштів, наслідки можуть бути серйозними. Банк має право тимчасово обмежити проведення операцій, заблокувати рахунок або повністю припинити ділові відносини з клієнтом. Інформація про підозрілу операцію передається до Держфінмоніторингу та правоохоронних органів.
За словами Сергія Мамедова, хоча система фінмоніторингу викликає занепокоєння, на практиці вона зачіпає менш як 5% власників платіжних карток. Звичайні побутові платежі — комуналка, покупки в супермаркеті, перекази родичам — не є об'єктом такого контролю.
Як уникнути блокування рахунку
Щоб не потрапити під підозру банку, експерт радить дотримуватися кількох простих правил:
- користуйтеся рахунками відповідно до їхнього призначення — не використовуйте особисту картку для бізнес-операцій;
- правильно заповнюйте призначення платежу;
- уникайте участі в сумнівних фінансових схемах та не передавайте картку стороннім;
- будьте готові підтвердити законне походження великих сум — для цього підійдуть податкові декларації, договори купівлі-продажу, довідки про доходи.
Штрафи за порушення законодавства про фінмоніторинг передбачені не лише для клієнтів — банки та фінустанови за неналежне виконання вимог можуть отримати санкції від 170 000 до 1 700 000 грн. Причому закон допускає одночасне застосування кількох штрафів, якщо перевірка виявить різні порушення.
Раніше портал Знай повідомляв, банки обмежать перекази українцям: нові ліміти від 50 000 грн з серпня.
Також наш портал інформував, картки раптово йдуть в мінус: українці скаржаться на загадкові списання.