Повноцінне відновлення енергетичної системи України після масштабних руйнувань потребуватиме щонайменше двох-трьох років. Такий прогноз озвучив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його словами, українцям варто готуватися до кількох складних зим, однак панікувати не варто — країна вже впроваджує рішення, які зроблять систему стійкішою.
Як повідомляє "Апостроф", Харченко розкритикував численні публікації в західних та українських ЗМІ про "найстрашнішу зиму", назвавши їх безпідставними. За його оцінкою, після попереднього опалювального сезону проведено аналіз усіх проблемних моментів, і частину заходів уже виконано. Навіть у разі повторення аналогічних ударів по енергооб'єктах наслідки не мають бути такими ж масштабними.
Водночас дефіцит генеруючих потужностей залишається суттєвим. Частину зруйнованих об'єктів взагалі не планують відновлювати у старому форматі — замість цього країна переходить до будівництва нових, сучасніших і розподілених потужностей. Саме цей перехід і потребує часу: "Для того, щоби вийти на ті обсяги, які дійсно скажуть нам: 'Ну, в нас все спокійно, ми маємо достатньо потужностей, все добре, нема чого хвилюватись', нам потрібно щонайменше два з половиною-три роки", — пояснив Харченко.
Що чекає на українців найближчої зими
Директор Центру досліджень енергетики описав концепцію підготовки до прийдешнього опалювального сезону двома словами: "темно, але тепло". Повністю компенсувати втрачені потужності до зими неможливо фізично. Однак уже зараз встановлюється стільки розподіленої генерації, щоб системи водо- та теплопостачання працювали значно стабільніше, ніж у сезоні 2025-2026 років.
"Ми для себе це називаємо 'темно, але тепло'. Ми фізично до цього сезону і навіть до наступного не встигнемо встановити стільки розподілених потужностей, щоби в разі масштабних втрат вугільної генерації чи в разі знов масштабних атак на велику гідрогенерацію замістити ці потужності. Це неможливо", — наголосив експерт.
82 когенераційні установки простоюють
Окрему проблему становить розподіл уже наявного обладнання. За словами Харченка, в Україні є 82 когенераційні установки, які могли б допомогти містам пережити складну зиму, однак їх передали громадам, у яких немає коштів на монтаж. Уряд звертався до місцевої влади із закликом передати обладнання туди, де воно найбільш потрібне, проте місцеве керівництво не йде назустріч.
Додатково ускладнює ситуацію те, що деякі виробники взагалі називають терміни постачання нового обладнання на рівні кількох років. Зокрема, на запит одного з обласних центрів постачальники повідомили: когенераційні установки можуть привезти не раніше зими 2028 року, а модульні котельні — зими 2027 року.
НКРЕКП спростила підключення резервних котелень
Тим часом Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг оновила правила підключення резервних джерел тепла до газових мереж. Нововведення дозволять оперативно використовувати газові потужності, що вивільнилися після аварій, для запуску резервних котелень. Це пришвидшить відновлення подачі тепла і гарячої води для населення та допоможе громадам стабільніше пережити опалювальний сезон навіть у разі нових атак.
Харченко підкреслив, що точно спрогнозувати перебіг зими неможливо, оскільки багато залежатиме від масштабів і напрямків російських атак. Але ключовий висновок із попереднього досвіду вже зроблено: "Багато проблем проаналізовано, і такі самі попадання наступної зими не приведуть до такого самого результату. Вже зрозуміло, що зробити. Вже половина зроблена і далі рухаємось".
Раніше портал Знай повідомляв, найважча зима попереду: ворог готує руйнівні удари, Україна працює на випередження.
Також наш портал інформував, Києву бракує 48 млрд грн на опалення: держава дала 3 млрд замість обіцяних 15.
Більше деталей читай у матеріалі: зима після обстрілів стане простішою: в Україні дозволили швидше вмикати резервне тепло.