Штучний інтелект не вигадав нові способи шахрайства, але зробив старі схеми значно переконливішими. Про це йдеться в аналітичному матеріалі РБК-Україна, де зібрано дані Національного банку України, ПриватБанку та Кіберполіції.
Головна зміна полягає в тому, що знайомі шахрайські прийоми отримали нові технологічні інструменти: клонування голосу, генерацію фото й відео, автоматизацію листування та чат-боти, які імітують служби підтримки. Попри це кількість незаконних операцій із платіжними картками у 2025 році зменшилася на 5% — до 256 тисяч, однак сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції зросла на 30% — до 5536 грн.
«Це я. Терміново перекинь гроші»
Одна з найнебезпечніших схем — клонування голосу. Зловмисники зламують акаунт людини й за допомогою нейромереж обробляють її відкриті аудіо- або відеозаписи: з соцмереж, публічних виступів чи голосових повідомлень в історії. Далі створюють голосове повідомлення, яке майже ідентично відтворює тембр, інтонацію та манеру мовлення власника акаунту.
За словами керівниці департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку Наталії Фіголь, банк фіксує звернення клієнтів, які отримували в месенджерах згенеровані ШІ голосові повідомлення від друзів, родичів чи колег із проханням позичити або переказати кошти. Банк також зафіксував невдалі спроби обходу біометричних перевірок за допомогою ШІ-згенерованих 3D-моделей та Deepfake-облич.
Фейковий банк, NFC Relay та інвестиції
Не всі атаки пов'язані зі складними технологіями. Зловмисники й надалі телефонують нібито від банку, мобільного оператора чи поліції, але тепер поєднують кілька прийомів в одній схемі: дзвінок може завершитися фішинговим посиланням або встановленням програми віддаленого доступу (ШПЗ/RAT), після чого шахраї проводять операції з банківського застосунку без відома клієнта.
Одна з технічно найскладніших схем, яку цього року фіксував ПриватБанк, — NFC Relay-атаки. Під приводом «оновлення застосунку» людину просять завантажити сторонню програму, а потім прикласти картку до смартфона та ввести PIN-код. За допомогою спеціалізованого ПЗ шахраї дистанційно отримують доступ до платіжних даних і знімають кошти в банкоматах або розраховуються в магазинах.
Інвестиційні шахрайства також отримали технологічне підсилення. За даними Кіберполіції, найпоширенішими залишаються псевдоінвестиції в криптовалюту, акції міжнародних компаній, дорогоцінні метали та біржову торгівлю. Заступник начальника Департаменту кіберполіції Олег Заворотній пояснює: шахраї створюють сайт, який імітує легальну фінансову установу, показують вигадані прибутки й переконують збільшувати вкладення.
Як розпізнати та захиститися
Кіберполіція радить звертати увагу на категоричну терміновість прохання, незвичну поведінку, уникнення відповідей на уточнювальні запитання та короткі фрази з посиланням на надзвичайну ситуацію. Якщо виникли сумніви — самостійно перетелефонуйте людині за відомим номером.
Перед переказом грошей або передачею даних зупиніться й перевірте інформацію через офіційний канал. Банк ніколи не просить завантажувати сторонні файли з месенджерів або прикладати картку до смартфона для «перевірки захисту». Програмне забезпечення варто встановлювати лише з офіційних джерел — App Store або Google Play. Підозрілі зображення й відео перевіряйте через зворотний пошук у Google.
Раніше портал Знай повідомляв, Укрексімбанк припиняє обслуговувати пенсії та субсидії: до 15 вересня треба змінити банк.
Також наш портал інформував, 105 контейнерів гривні таємно перетнули Атлантику: як Україна створювала власні гроші.
Більше деталей читай у матеріалі: До 20 000 грн державної компенсації: за що українцям повернуть гроші.