Не лише перекази та картки: що насправді шукає фінмоніторинг та куди передає дані

Фінансовий моніторинг в Україні став звичною частиною банківського життя. Клієнти вже не дивуються, коли банк просить пояснити походження коштів або надати документи щодо операції. Проте сама система працює значно ширше, ніж просто перевірка переказів між картками.

Її головна мета — відстежувати ризикові фінансові операції, виявляти можливі схеми ухилення від податків та передавати інформацію правоохоронцям.

Голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін пояснив, що основним джерелом інформації для системи залишаються банки. Саме вони фіксують операції, які можуть виглядати незвично, після чого ці дані аналізують фахівці фінансової розвідки.

Під особливою увагою опиняються ситуації, коли людина має великі витрати, але не може підтвердити походження грошей. Наприклад, офіційні доходи не відповідають вартості придбаного майна або сума заощаджень не пояснює значні покупки.

У таких випадках фінмоніторинг може перевірити рух коштів та зіставити інформацію з різних джерел. Якщо виникають підстави вважати операції ризиковими, матеріали можуть передати правоохоронним органам, податковій або Бюро економічної безпеки.

Окрему увагу приділяють схемам із дробленням платежів. Йдеться про ситуації, коли великі суми навмисно розбивають на багато менших переказів через різні рахунки або банки, щоб уникнути додаткової уваги.

Також система аналізує використання готівки. Хоча передача грошей між людьми без участі банку не завжди потрапляє під контроль, великі зняття чи внесення коштів через фінансові установи вже фіксуються.

За словами представників служби, значні обсяги готівкових операцій щороку проходять через банківську систему та можуть бути предметом аналізу.

Ще одним напрямком роботи є боротьба зі схемами за участю так званих «дропів» — людей, чиї рахунки використовують для проведення чужих платежів. Такі механізми можуть застосовуватися у тіньовому бізнесі, незаконних фінансових операціях та інших схемах.

Водночас у Держфінмоніторингу наголошують: система не створена для контролю кожної щоденної покупки українців. Основний принцип — оцінка ризиків. Тобто звичайні витрати не є проблемою, якщо вони відповідають фінансовій ситуації людини.

Однак великі суми без зрозумілого походження, незвичні операції або спроби приховати реальні доходи можуть стати причиною додаткових перевірок.

Нагадаємо, перекази на картку під прицілом: кого оштрафують на круглу суму

Раніше ми розповідали, які картки ПриватБанку слід замінити вже найближчим часом

Також, банки готують жорсткі перевірки: потрібно збирати купу документів