Українцям, які продають товари через Instagram, Telegram, TikTok, Facebook та інші онлайн-платформи, варто бути обережними. Якщо продажі мають регулярний характер, податкова може розцінити таку діяльність як бізнес і застосувати серйозні штрафи.
Фахівці нагадують, що разовий продаж особистих речей не вважається підприємницькою діяльністю. Наприклад, якщо людина продає старий телефон, ноутбук, дитячий візок або непотрібний одяг, підстав для штрафів зазвичай немає. Однак отриманий дохід у деяких випадках підлягає декларуванню та оподаткуванню.
Зовсім інша ситуація виникає тоді, коли людина систематично продає товари з метою отримання прибутку. Це може стосуватися продавців одягу, косметики, аксесуарів, товарів ручної роботи та іншої продукції. У такому випадку діяльність можуть визнати підприємницькою, а продавцю доведеться зареєструватися як ФОП.
Податкова служба відстежує інтернет-торгівлю різними способами. Йдеться не лише про аналіз банківських переказів. Контролюючі органи моніторять сторінки в соціальних мережах, оголошення та навіть проводять контрольні закупівлі під виглядом звичайних покупців.
Особливу увагу привертають випадки, коли кошти за товари регулярно надходять на особисту банківську картку людини, яка офіційно не займається підприємницькою діяльністю. Додаткову інформацію податкова може отримувати через служби доставки, аналізуючи частоту відправлень та обсяги продажів.
За ведення бізнесу без державної реєстрації передбачено адміністративну відповідальність. Штраф може становити від 17 до 34 тисяч гривень. Крім того, закон дозволяє конфіскацію доходу, отриманого від такої діяльності. Якщо порушення повториться протягом року, сума штрафу може зрости до 85 тисяч гривень.
Також продавцю можуть донарахувати податки. Йдеться про сплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 5% від отриманого доходу.
Нагадаємо, податки, пенсії та ціни: які зміни чекають українців влітку
Раніше ми розповідали, що в Україні змінили правила банківських платежів та арешту рахунків