Чоловікам за кордоном відмовляють у паспортах: коли суд стає на бік українця

Під час воєнного стану чоловіки віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, проходять додаткову перевірку військово-облікових даних, щоб оформити паспорт чи отримати консульську послугу. Відсутність електронного документа в застосунку «Резерв+», неможливість його сформувати або розбіжності в реєстрі військовозобов’язаних мають різні правові наслідки — це підтверджують рішення українських судів, ухвалені у 2026 році.

Базову вимогу закріплює стаття 20 Закону «Про правовий режим воєнного стану». Її шоста частина передбачає наявність військово-облікових документів під час оформлення внутрішніх і закордонних паспортів у підрозділах держпідприємства, підпорядкованого Державній міграційній службі, які працюють за межами України.

За що консульство може відмовити у паспорті

У роз’ясненні від 13 серпня 2026 року Міністерство закордонних справ нагадало: чоловіки відповідного віку за загальним правилом мають пред’являти електронний військово-обліковий документ. Він повинен залишатися чинним на час консульської дії, а персональні дані заявника — актуальними.

Причиною відмови, за даними МЗС, можуть стати:

• відсутність електронного військово-облікового документа;
• закінчення строку його дії або недійсний статус;
• потреба оновити персональні дані;
• відсутність підтвердження актуальності відомостей.

Водночас є винятки. Без електронного військово-облікового документа можна оформити посвідчення особи на повернення в Україну. Окремі винятки діють для консульських дій щодо дітей, якщо другий із батьків має іноземне громадянство або є особою без громадянства, а також для українців, яких за кордоном затримали, взяли під арешт чи позбавили волі.

Чим консульство відрізняється від «Документа»

Дипломатичні установи і закордонні філії ДП «Документ» працюють за різними процедурами. Після змін, внесених постановою №370 у квітні 2025 року, чоловікам 18–60 років під час оформлення паспортів у закордонних підрозділах «Документа» вже не потрібно особисто показувати військово-обліковий документ — відомості перевіряють через електронну взаємодію державних реєстрів.

Якщо даних про заявника немає в реєстрі військовозобов’язаних, передбачена процедура їх внесення і взяття чоловіка на військовий облік без проходження ВЛК. Скасування обов’язку фізично показувати документ не означає скасування перевірки його чинності: якщо системи не підтвердять потрібні дані, паспорт можуть не видати.

Окремо Кабінет Міністрів ухвалив постанову №981 від 29 липня 2026 року про спеціальний механізм перевірки військово-облікових документів консульськими посадовцями. Документ набув чинності 8 серпня 2026 року, але частина положень — пункти 12 і 13, які допускають частину консульських дій без пред’явлення документа, — має запрацювати лише в лютому 2027 року.

Суд став на бік чоловіка в ОАЕ

Показову справу розглянув Київський окружний адміністративний суд. Рішенням від 5 березня 2026 року у справі №320/10575/25 позивач, якому Посольство України в Об’єднаних Арабських Еміратах відмовляло в консульських послугах, повністю виграв.

Заявник народився в Сирії: мати мала українське громадянство, а батько був громадянином Сирії. Чоловік постійно проживав поза межами України, приїжджав до країни лише раз у 15 років, внутрішнього паспорта не мав і на військовому обліку ніколи не перебував. Натомість у 2015 році отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Посольство вимагало електронний військово-обліковий документ через «Резерв+», але сформувати його чоловік не міг: для входу в застосунок потрібен BankID, доступу до якого він не мав, а відкрити рахунок і отримати податковий номер можна було лише через нотаріальні послуги, у яких йому відмовляли з тієї самої причини. Суд визнав, що така вимога створює надмірний адміністративний тягар, зобов’язав МЗС забезпечити оформлення закордонного паспорта й провести нотаріальні дії, а з відомства на користь заявника стягнули 2 906,88 грн судового збору.

У Чехії суд відмовив: чому військовий квиток не допоміг

Іншу ситуацію розглядав Закарпатський окружний адміністративний суд — рішення від 17 лютого 2026 року у справі №260/10002/25. Чоловік оформлював у закордонному відділенні ДП «Документ» у Празі вже не закордонний, а внутрішній паспорт.

23 липня 2025 року він подав документи, сплатив платежі й пройшов процедуру. Паспорт виготовили та надіслали до Чехії, але на руки чоловік його так і не отримав: перевірка не підтвердила чинність військово-облікового документа, оскільки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних і резервістів не було відомостей про заявника.

Навіть наданий у суді військовий квиток ситуації не змінив. «Документ» не має повноважень самостійно виправляти, доповнювати чи змінювати інформацію в реєстрі, а без відповідних записів підтвердити дійсність документа неможливо. Суд у задоволенні позову відмовив.

Що робити, якщо відмовили у паспорті за кордоном

Наслідки залежать від причини відмови. Якщо документ можна сформувати в «Резерв+», варто оновити дані й підтвердити їх актуальність через застосунок. Якщо ж людина об’єктивно не може авторизуватися або її взагалі не має бути в реєстрі військовозобов’язаних, рішення консульства варто оскаржувати в адміністративному суді — практика 2026 року показує, що за таких обставин шанси виграти справу реальні.

Раніше портал Знай повідомляв, кордон відкритий не для всіх: хто має законне право на виїзд і які документи.

Також наш портал інформував, верховний суд: виїзд на пмп за кордон не звільняє від військового обліку.