В умовах війни паперові гроші залишаються найнадійнішим способом оплати, коли банківські термінали, інтернет або мобільний зв'язок тимчасово не працюють. Саме тому фахівці наполягають: кожна сім'я повинна мати вдома резерв готівки — але не бездумно накопичувати, а розраховувати суму відповідно до реальних потреб.
Як повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, розмір резерву залежить від того, скільки часу родина планує жити автономно, а також від щомісячних доходів. Нижче — три підходи, які допоможуть визначити потрібну суму.
Три варіанти: від мінімуму до комфортного запасу
Перший підхід — базовий, на три дні. В основі лежать рекомендації центральних банків Швеції та Нідерландів. Виходячи з них, резерв має становити 3 600 гривень на одного дорослого та 1 500 гривень на кожну дитину. Цього вистачить на найнеобхідніше: їжу, воду та ліки на перші три доби кризи.
Другий підхід — мінімальний запас на 7–14 днів. Якщо щоденні базові витрати на харчування, воду, ліки й транспорт складають приблизно 1 000 гривень, вдома бажано мати від 10 000 до 15 000 гривень. Цю рекомендацію оприлюднив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Третій підхід — найкомфортніший, на місяць-півтора. Тут усе залежить від доходу сім'ї:
- дохід до 20 000 грн на місяць — резерв від 2 000 до 10 000 грн;
- дохід до 40 000 грн — резерв від 4 000 до 20 000 грн;
- дохід до 100 000 грн — резерв від 7 000 до 40 000 грн.
Такий розподіл дає змогу кожній родині обрати суму, яка не виснажує бюджет, але водночас забезпечує спокій на випадок надзвичайної ситуації.
Готівка — це ще не вся фінансова подушка
Екстрений запас готівки не замінює повноцінних заощаджень. Він потрібен лише для оперативних розрахунків у перші дні надзвичайної ситуації. Платформа фінансової грамотності «Гаразд», яку підтримує Національний банк України, радить формувати окрему фінансову подушку безпеки. Для людей зі стабільною зарплатою вона має покривати витрати на три–шість місяців. Фрілансерам, підприємцям і всім, у кого дохід нестабільний, експерти радять накопичити резерв на дев'ять–дванадцять місяців.
Як безпечно зберігати готівку вдома
Фінансові аналітики звертають увагу не лише на суму, а й на спосіб зберігання коштів. Ось ключові поради:
- Запасіться дрібними купюрами. Якщо електрику вимкнуть надовго, у невеликих магазинах чи аптеках може не бути решти з купюр номіналом 500 або 1 000 гривень.
- Розподіляйте заощадження за призначенням. Кошти, які можуть знадобитися протягом найближчого місяця, краще зберігати в гривні. Відкладені на триваліший термін — частково перевести в долари чи євро, щоб зменшити вплив інфляції, або розмістити на ультраліквідних рахунках.
- Подбайте про фізичний захист. Оптимальний варіант — вогнестійкий сейф або інше надійне сховище, де гроші будуть у безпеці на випадок пожежі чи руйнування житла.
Що робити, якщо звичні способи оплати недоступні
Якщо через блекаут чи обстріли перестали працювати термінали й банкомати, а готівкового запасу вдома немає — ось кілька практичних кроків:
- Заздалегідь домовтеся з сусідами про взаємодопомогу: спільний запас продуктів, води та ліків зменшить критичну потребу в готівці.
- Тримайте під рукою контакти найближчих відділень банків, які можуть працювати в автономному режимі (деякі банки обладнали відділення генераторами).
- Майте при собі невелику суму готівки поза домом — у гаманці або автомобілі, щоб не залишитися без коштів далеко від дому.
- Вивчіть перелік магазинів і аптек вашого району, які працюють під час відключень — часто вони приймають лише готівку, але мають базовий асортимент.
Раніше портал Знай повідомляв, з 4 вересня в Україні зміниться готівка: банкомати можуть не приймати нові гроші.