У Чернігівському слідчому ізоляторі троє ув'язнених влаштували справжній кол-центр для обману українців. З січня по квітень 2023 року вони безперешкодно телефонували жертвам, розміщували фейкові оголошення та отримували гроші на картки знайомих — і все це з камери СІЗО. Суд виніс вирок шахраям 3 червня 2026 року, однак персонал установи, який три місяці не помічав злочинної діяльності, жодної відповідальності не понесе.
Як працювала схема з-за ґрат
Зловмисники використовували звичайний смартфон Xiaomi Redmi 8A, захований у камері. На популярних онлайн-майданчиках — OLX, AutoRia та DomRia — вони публікували фейкові оголошення про продаж автомобілів зі «знижкою для військових» та про оренду квартир. Фото для оголошень шахраї шукали в інтернеті. Щойно покупець клював на привабливу ціну, йому пропонували внести передоплату. Гроші надходили на банківські картки знайомих ув'язнених, які перебували на волі.
Особливий цинізм схеми — у цілеспрямованому полюванні на військовослужбовців, їхніх родичів та волонтерів. Саме їм адресувалися оголошення про автомобілі зі спеціальною знижкою. Загалом за три місяці злочинці виманили щонайменше 70 тисяч гривень. Утім, реальна сума може бути значно більшою — саме стільки вдалося довести на момент винесення вироку.
Реакція Мін'юсту: персонал діяв правильно
Журналісти «Інформатора» надіслали до Міністерства юстиції запит із простим запитанням: чи понесуть відповідальність працівники СІЗО, під носом у яких місяцями тривала злочинна діяльність? Відповідь виявилася несподіваною. Заступник начальника Департаменту з виконання кримінальних покарань Дмитро Штутман повідомив: підстав для притягнення персоналу до дисциплінарної відповідальності не встановлено.
У відомстві наголосили, що оперативний підрозділ Чернігівського СІЗО діяв у межах закону. 27 квітня 2023 року за ініціативою оперативної групи установи провели санкціонований обшук у окремих камерах — на підставі ухвали Ніжинського міськрайонного суду. Під час обшуку вилучили речі та документи, що мали доказове значення. Жодних фактів бездіяльності чи порушень з боку персоналу перевірками не виявлено.
Водночас лишається відкритим питання: якщо персонал усе робив правильно, чому для викриття схеми знадобилося три місяці, а не три дні? Адже для розміщення десятків оголошень і постійних телефонних дзвінків потрібен не лише телефон, а й стабільний доступ до інтернету — розкіш, якої в камері СІЗО за законом бути не повинно.
Раніше портал Знай повідомляв, самі віддають CVV-код і пароль: 48 871 справа про шахрайство, до суду — кожна пʼята.