Незважаючи на активне впровадження цифрових сервісів та документів через додаток «Дія», українці продовжують стикатися із ситуаціями, коли нотаріуси відмовляються приймати електронну картку платника податків без паперового оригіналу, пише "Судово-юридична газета".
Причина — протиріччя між сучасною системою цифровізації та чинними нормами нотаріального законодавства.
Після масштабного переходу держпослуг в онлайн держава неодноразово наголошувала на тому, що електронні документи мають таку ж юридичну силу, як і паперові. Однак у нотаріальній сфері цей принцип виявився складнішим реалізувати на практиці. Нотаріальні дії відносяться до найбільш формалізованих юридичних процедур, де навіть невелика помилка в ідентифікації людини може призвести до визнання правочину недійсним або відповідальності самого нотаріуса.
Згідно з українським законодавством, при оформленні нотаріальних дій фахівець зобов'язаний встановити особу громадянина та перевірити його податкові дані. При цьому багато нормативних актів досі орієнтовані саме на паперові документи — довідки, картки чи копії, які мають зберігатись у нотаріальній справі.
Хоча закони про електронні документи та електронні довірчі послуги допускають використання цифрових даних, на практиці виникає проблема перевірки. Податковий кодекс дозволяє пред'являти електронний варіант документа про реєстрацію платника податків лише за наявності технічної можливості підтвердження інформації в одержувача.
При цьому окремої чіткої процедури для перевірки електронної картки ІПН під час нотаріальних дій законодавство поки що не містить. Саме через це багато нотаріусів вважають за краще перестрахування і продовжують вимагати паперовий документ.
Ситуацію ускладнює особиста відповідальність нотаріусів. Закон зобов'язує їх відмовляти у вчиненні нотаріальної дії, якщо документи не відповідають встановленим вимогам. Тому фахівці часто дотримуються максимально обережного підходу, щоб уникнути можливих скарг, судових спорів чи дисциплінарних санкцій.
Верховний Суд вже розглядав питання щодо використання електронних документів. У ряді рішень суд визнавав законність електронних довіреностей та інших цифрових інструментів, якщо процедуру їх оформлення прямо передбачено законодавством. Однак у випадку з електронною карткою платника податків такий механізм досі не врегульований.
Фактично проблема виникла через те, що державна політика цифровізації розвивається швидше, ніж оновлюється спеціальне нотаріальне законодавство. Для Мінцифри електронний ІПН вважається повноцінним документом, але для нотаріусів важлива не лише наявність інформації в системі, а й офіційний порядок її перевірки та зберігання.
Експерти вважають, що остаточно вирішити питання можна лише після внесення змін до норм про нотаріат та електронний документообіг. Поки таких змін не прийнято, більшість нотаріусів, найімовірніше, продовжать вимагати паперового аналога податкового номера при оформленні угод та інших юридичних дій.
Раніше ми писали, що українців залишать без соцвиплат.
Супермаркети змусять безкоштовно віддавати продукти: магазини можуть піти до суду
Зміни у дитсадках з 1 червня: запускають нову систему, що робити батькам
Штрафи за колодязі і свердловини: готують нові покарання за воду
В Україні встановили тарифи на світло та газ з 1 червня
"Знай" також повідомляв, що комуналка "вимете" гроші з гаманців: які платіжки злетять на 20%.
Крім того, повідомляли, що українцям ускладнять доступ до медичних послуг.