За підвищення бензину заплатить кожен: як вартість палива вдарить по українцях

Події на Близькому Сході спровокували різке зростання світових цін на нафту, і це майже відразу позначилося на вартості палива в Україні, пишуть "Факти" .

Вже з учорашнього дня автомобілісти почали помічати черги та підвищений попит на заправках. Багато водіїв намагаються заправити баки заздалегідь, побоюючись подальшого подорожчання бензину та дизеля.

Про те, чи може зростання цін на пальне вплинути на вартість проїзду, журналісти поспілкувалися з економістом Олегом Пендзіном та експертом із транспортного планування Дмитром Беспаловим.

За словами Пендзіна, стрімке підвищення цін на АЗС виглядає підозріло і може свідчити про можливі узгоджені дії учасників ринку. Економіст вважає, що подібною ситуацією має зайнятися Антимонопольний комітет.

Він пояснив, що зазвичай вартість палива на заправках реагує на зміну нафтових цін не відразу. Як правило, між подорожчанням сировини та зростанням цін на бензин проходить не менше двадцяти днів. Це з тим, що мережі АЗС реалізують запаси палива, закуплені раніше за іншими цінами.

Експерт нагадав, що схожа ситуація спостерігалася у січні, коли підвищився акциз на пальне. Тоді заправки ще близько трьох тижнів утримували попередні ціни, після чого почали поступово їх коригувати.

Однак зараз ситуація розвивається за іншим сценарієм. Після того, як 2 березня вартість бареля нафти марки Brent піднялася приблизно до 80 доларів, вже наступного дня багато заправок збільшили ціни на 2–3 гривні. Причому це сталося практично одночасно у різних мережах.

На думку Пендзіна, така синхронність викликає питання, оскільки у нормальних ринкових умовах реакція компаній зазвичай різниться. Він наголосив, що таке швидке та одночасне підвищення цін виглядає вкрай дивно і потребує перевірки з боку антимонопольних органів.

Тим часом, пасажирів цікавить, чи призведе подорожчання палива до зростання тарифів на проїзд у громадському транспорті. Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов вважає, що прямої залежності тут немає.

Він розповів, що раніше разом із колегами проводив аудит одного з комунальних транспортних підприємств. Аналіз показав, що основною статтею видатків у перевезеннях є не витрати на паливо, а виплати заробітної плати співробітникам. Саме цей фактор найсильніше впливає на собівартість перевезень.

Беспалов зазначив, що паливо, безумовно, залишається важливою складовою витрат перевізників та може створювати додатковий фінансовий тиск. Однак зростання його вартості не означає автоматичного збільшення тарифів на ту саму величину. Наприклад, якщо паливо подорожчає на 10%, це зовсім не означає, що ціна проїзду має зрости стільки ж.

У той же час непрямий вплив все ж таки можливий. Якщо підвищення цін на пальне прискорить інфляцію та потягне догори вартість інших товарів та послуг, це може призвести до перегляду рівня мінімальної зарплати. А зростання зарплат, у свою чергу, здатне сильніше вплинути на тарифи, аніж саме подорожчання палива.

Експерт також нагадав, що тарифи на громадський транспорт у багатьох країнах виконують скоріше політичну функцію. Навіть у європейських містах вони рідко повністю покривають реальні витрати на перевезення. Частина витрат компенсується із бюджету, тобто за рахунок платників податків.

У Києві, за словами Беспалова, різниця між тарифом та реальною собівартістю перевезень вже є досить значною. За ціни квитка близько 8 гривень фактична вартість подорожі може перевищувати 30 гривень. Тому навіть за зміни окремих витрат загальна пропорція може суттєво не змінитися.

Більш чутливими до подорожчання палива можуть бути приватні перевізники. Ймовірно, зараз вони ще використовують запаси палива, купленого за колишніми цінами. Проте після їх вичерпання власники маршрутних перевезень можуть почати порушувати питання підвищення тарифів.

При цьому експерт зазначає, що частково компенсувати зростання витрат можна за рахунок більш ефективної організації роботи транспорту, наприклад, шляхом оптимізації маршрутної мережі та коригування графіків руху.

Раніше ми писали, що в Україні рекордно подешевшав ключовий овоч із борщового набору.

Крім того, передавали, що українців хочуть залишити без води.

"Знай" також писав, як отримати компенсацію за розірвані труби.