Після завершення війни Україна може зіткнутися з новою хвилею викликів — цього разу екологічних. Поки міжнародні партнери готують масштабні пакети інвестицій у відбудову, екологи застерігають: швидке відновлення без чітких стандартів може завдати природі не меншої шкоди, ніж бойові дії. Про це пише німецьке видання TAZ, посилаючись на українських і міжнародних експертів.
Переговори про повоєнне відновлення супроводжуються планами модернізації газової інфраструктури, активізації видобутку ресурсів і реалізації великих будівельних проєктів. Водночас екологічна складова часто відходить на другий план.
За даними Міжнародного союзу охорони природи, наслідки відбудови в різних країнах нерідко виявлялися навіть масштабнішими для довкілля, ніж самі бойові дії. Співзасновник Робочої групи з екологічних наслідків війни при НАН України Олексій Василюк попереджає: якщо рішення щодо розмінування та інвестицій ухвалюватимуться виключно з економічних міркувань, це може призвести до послаблення або фактичного скасування екологічних норм.
Розмінування: очищення чи нове руйнування
Близько 26% території України вважається потенційно замінованою. Повне очищення може тривати десятиліттями.
Пенсіонерів змусять повертати гроші державі: ПФУ застеріг кожного
"Підводні камені" індексації: про що треба знати пенсіонерам
Витрати на комуналку зростуть: тарифи підвищать вже у березні
Нові правила оплати комуналки: що хочуть змінити
Водночас дедалі частіше під час розмінування використовують важку автоматизовану техніку, яка фактично переорює землю. Такий підхід прискорює процес, але руйнує природні екосистеми й може спричинити додаткове хімічне забруднення ґрунтів.
Експерти зазначають, що громади не завжди поінформовані про можливі довгострокові наслідки. Частина територій після такого “очищення” може втратити родючість або стати непридатною для використання на роки.
Чи варто відновлювати все?
Олексій Василюк пропонує переосмислити сам підхід до відбудови. На його думку, не всі території потрібно повертати до довоєнного стану. Деякі з них можуть бути настільки забрудненими або небезпечними, що їхнє відновлення буде економічно та екологічно недоцільним.
Він наводить приклад “Червоної зони” на кордоні Франції та Бельгії, яка залишається непридатною для використання ще з часів Першої світової війни. Україна, за словами експерта, також має визначити пріоритетні зони для відновлення, а не намагатися відбудувати все будь-якою ціною.
Каховська дилема
Окрему дискусію викликає питання відновлення Каховської дамби, зруйнованої у 2023 році. Її підрив став масштабною екологічною катастрофою. Проте на місці колишнього водосховища поступово формується нова природна екосистема — з’являється лісова рослинність, відновлюється біорізноманіття.
Екологи застерігають, що відбудова дамби може знищити ці нові екосистеми. До того ж її внесок в енергосистему був відносно невеликим, а частину функцій можуть компенсувати сучасні відновлювані джерела енергії.
Фахівці наголошують: Україні необхідна комплексна державна стратегія розмінування та відбудови з чіткими екологічними стандартами. Наразі багато рішень ухвалюються ситуативно, без довгострокових екологічних прогнозів.
Нагадаємо, загроза вже у тилових містах: експерт попередив про нову небезпеку ворожих дронів
Раніше ми розповідали, що над Україною нависла нова загроза: рф може захопити три важливі міста в найближчі місяці
Також, рф готується до весняного наступу: експерт назвав основні цілі ворога