Хрущовки старіють: що буде з житлом після завершення терміну експлуатації

В Україні тисячі п’ятиповерхівок, зведених у 1960–1970-х роках, вже давно вичерпали розрахунковий термін експлуатації. Так звані хрущовки спочатку проєктували як тимчасове житло: панельні будинки розраховували приблизно на 50 років, цегляні могли простоювати довше. На практиці це означає, що більшість таких будинків уже потребує серйозного втручання, хоча завершення терміну служби не веде до автоматичного знесення.

Після перевірки будівлі мають пройти комплексне обстеження: фахівці оцінюють стан конструкцій, електромереж, сантехніки, дахів та фасадів. За потреби виконується підсилення основних конструкцій, утеплення та заміна застарілих комунікацій. Голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк зазначає, що до початку повномасштабної війни в Україні налічувалося близько 10 тисяч об’єктів застарілого житлового фонду.

Матеріали старих будинків поступово втрачають міцність, з’являються тріщини та просідання, проте це не означає негайної аварійності кожної хрущовки. Масове знесення будівель наразі не розглядають: ставка робиться на реновацію та модернізацію житлового фонду. Нове будівництво коштує значно дорожче, а війна спричинила дефіцит житла, тому збереження наявного ресурсу стає пріоритетом.

У найближчі роки головним питанням залишиться фінансування комплексних програм модернізації. Від цього залежатиме, чи зможуть мешканці старих будинків отримати безпечне та енергоефективне житло без радикального сценарію знесення, зберігаючи при цьому комфорт та доступ до комунальних послуг.

Нагадаємо, розірвані труби здадуться дрібницями: нова небезпека у багатоповерхівках після відключень

Раніше ми розповідали, що житло після морозів допоможуть відновити: хто отримає гроші

Також, газ, опалення, вода та світло: кому дозволять платити лише 25% від вартості