Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №12377, який фактично скасовує дію застарілого Житлового кодексу 1983 року та закладає нові підходи до житлової політики. Йдеться про одну з наймасштабніших реформ у сфері житлового права за часи незалежності.
Про це повідомила юристка практики нерухомості та будівництва юридичної компанії «Приходько та партнери» Тетяна Тернавська.
За її словами, радянський Житловий кодекс давно не відповідав реаліям сучасної України. Документ не враховував ринкову економіку, масову приватну власність, внутрішнє переміщення населення, а також виклики, спричинені повномасштабною війною.
Новий законопроєкт пропонує комплексну концепцію житлової політики. Зокрема, передбачається розвиток соціального та орендного житла, впровадження житлових програм, створення прозорих реєстрів, а також зміна ролі держави — з безпосереднього розпорядника житла на регулятора та гаранта базових житлових стандартів.
Українці отримають по 700 гривень на оплату комуналки: кому дадуть
ТЦК всерйоз візьмуться за чоловіків 50+: кого мобілізують вже незабаром
Пенсіонерам приготуватися: змусять відзвітувати про кожну отриману копійку
Які спеціалісти будуть затребувані у Німеччині у 2026 році
Водночас юристка звертає увагу на один із найбільш чутливих моментів реформи — питання безоплатної приватизації державного та комунального житла. Хоча закон не скасовує її негайно, він закладає правові підстави для поступової відмови від цієї моделі після завершення воєнного стану та перехідного періоду.
«Фактично громадяни, які роками проживають у неприватизованому житлі, отримують обмежений у часі шанс реалізувати своє право. Проблеми з документами, складом сім’ї чи реєстрацією можуть у майбутньому призвести до втрати такої можливості», — зазначає Тернавська.
За її оцінкою, це може спричинити зростання кількості судових спорів, адже ризик правової невизначеності частково перекладається з держави на громадян.
Серед потенційних переваг реформи експерти називають формування логічної та єдиної житлової політики, розвиток ринку оренди, відмову від корупційно вразливих механізмів та поступову інтеграцію європейських стандартів у житлове право.
Водночас існують і ризики — зростання соціальної напруги, особливо серед вразливих категорій населення, а також небезпека того, що держава швидше відмовиться від старих зобов’язань, ніж запровадить ефективні альтернативні механізми забезпечення житлом.
Нагадаємо, борги спишуть: українцям послабили умови кредитів під час війни
Раніше ми розповідали про кредити під час війни: за що можна не платити
Також, відмова в субсидії через несплату комуналки: боржникам дають другий шанс