Українські чоловіки, які виїхали за кордон під час воєнного стану, постійно хвилюються, чи не призвуть їх до армії вже в країні перебування, якщо там оголосять війну або мобілізацію. Як повідомляє ТСН із посиланням на видання Relocate.to, українці зі статусом тимчасового захисту чи посвідкою на проживання не підпадають під автоматичну мобілізацію за кордоном.
Ключовий нюанс: військовий обов'язок майже всюди прив'язаний до громадянства, а не до самого перебування в країні. Однак винятки є, і вони можуть коштувати українцям часу, документів і навіть штрафу, якщо вчасно не стати на облік.
Призов, реєстрація та цивільна оборона — це різні речі
Процес мобілізації складається з кількох окремих правових етапів. Військовий призов — це обов'язковий набір людини до лав армії. Реєстрація (взяття на облік) означає лише внесення відомостей про особу до бази на випадок майбутнього призову. Окремо існують цивільні оборонні обов'язки: під час війни уряд може вимагати залишатися на робочих місцях у медицині, енергетиці чи рятувальних службах, як це практикує Швеція.
Польща та Німеччина: призивають лише громадян
Закон Польщі «Про оборону Вітчизни» покладає військовий обов'язок лише на польських громадян, придатних за віком і станом здоров'я. Українці з тимчасовим захистом чи посвідкою резидентів під призов не підпадають. Натомість набуття польського паспорта автоматично робить чоловіка від 18 років військовозобов'язаним, хоча для осіб із подвійним громадянством, які постійно мешкають за кордоном, передбачені окремі винятки.
У Німеччині посвідка на проживання (Aufenthaltstitel) або статус за §24 не робить іноземця військовозобов'язаним Бундесверу. Служити може лише громадянин ФРН. Із 1 січня 2026 року діє оновлена модель військової служби, де добровільна служба залишається основною, а обов'язковий облік і медичний відбір стосуються виключно чоловіків із німецьким громадянством.
Швеція: оборона країни стосується іноземців від 16 до 70 років
Шведське законодавство — найширше в цьому переліку. Загальний обов'язок щодо оборони країни охоплює людей від 16 до 70 років, причому і громадян, і іноземців, які мешкають у країні. Проте зі зброєю в руках служать лише власники шведського паспорта, а іноземних резидентів у разі воєнного стану можуть залучати до цивільної служби чи інших робіт, необхідних для підтримки життєдіяльності держави.
США: реєстрація Selective Service для чоловіків 18–25 років
У США обов'язкова реєстрація в системі Selective Service стосується чоловіків від 18 до 25 років — громадян і визначених імміграційних груп. На облік ставлять власників Green Card, біженців, осіб зі статусом parole та іммігрантів без документів. Водночас володарі неімміграційних віз переважно звільнені від цього обов'язку. Важливо: реєстрація не означає призову — з 1973 року армія США комплектується виключно за контрактом, а для повернення обов'язкового призову потрібна спільна ухвала президента і Конгресу.
Що робити українцям, які змінюють країну або отримують громадянство
Набуття громадянства суттєво змінює правове становище: на людину починають повною мірою поширюватися національні закони про оборону та військову службу. Проте паспорт не означає автоматичного призову — завжди враховують вік, стать, фізичний стан та інші параметри. Перед зміною місця проживання чи юридичного статусу варто заздалегідь з'ясовувати місцеві вимоги щодо умов призову, процедури взяття на військовий облік і цивільних повинностей під час воєнного стану.
Окремо варто пам'ятати: Литва подовжила тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, але це не поширюється на військовозобов'язаних чоловіків — вони мають підтвердити проходження військової служби. Виняток діє для тих, хто отримав захист у ЄС до 4 серпня цього року або подав заяву в Литві до цієї дати.
Раніше портал Знай повідомляв, виїзд за кордон до 23 років: шість причин, через які чоловіка розвернуть на кордоні.
Також наш портал інформував, мобілізація жінок і молоді: соціолог пояснив, чому це не посилить армію.
Більше деталей читай у матеріалі: мобілізація українців 50+: що допоможе скасувати призов.