19 серпня 2026 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, що запроваджує окрему процедуру встановлення земельного сервітуту для військових потреб. Документ стосується приватних сільськогосподарських угідь — паїв, фермерських господарств, земель агрохолдингів та орендарів. Зміни можуть торкнутися тисяч власників у регіонах, де тривають активні бойові дії або зводяться оборонні лінії.
Головна новація законопроєкту — обласні військові адміністрації отримають право встановлювати військовий земельний сервітут без погодження із власником, землекористувачем чи заставодержателем. Власника та користувача мають лише письмово повідомити про ухвалене рішення. Право власності або оренди при цьому не припиняється, однак користування відповідною частиною землі буде обмежене на час дії сервітуту.
Які землі під загрозою
Під дію законопроєкту підпадають виключно сільськогосподарські угіддя приватної форми власності. Ідеться про ріллю, пасовища, сіножаті та багаторічні насадження, розташовані на територіях, визначених урядом. Визначальним критерієм буде не категорія землі, а фактична потреба військових у конкретній ділянці для зведення інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
Для аграрного бізнесу це означає необхідність швидко оцінити масштаб втрат: яку площу неможливо буде засіяти, як це вплине на врожай і чинні договори оренди. Як повідомляє БУХГАЛТЕР.UA з посиланням на експрес-аналіз LIGA360, окремо доведеться контролювати державну реєстрацію сервітуту та обтяження речових прав.
Компенсація: що обіцяють власникам
Законопроєкт передбачає механізм відшкодування. Власникам і орендарям обіцяють два види компенсації: плату за сам сервітут та відшкодування вартості втраченого врожаю або неодержаного доходу. Розмір виплат визначатимуть на основі нормативної грошової оцінки землі та підтверджених документально збитків.
Утім, конкретний порядок розрахунку компенсації та строки виплат наразі не прописані — остаточний механізм має з'явитися після доопрацювання законопроєкту до другого читання. Податкові наслідки також потребуватимуть окремого врегулювання: зокрема, агропідприємствам доведеться з'ясовувати, як новий статус ділянки впливатиме на земельний податок та орендну плату.
Що робити власникам паїв уже зараз
Поки законопроєкт не набрав чинності — чинні правила користування землею продовжують діяти без змін. Однак юристи радять власникам паїв, фермерам та орендарям уже тепер підготувати документи, які можуть знадобитися для отримання компенсації в майбутньому:
- перевірити актуальність договорів оренди та правовстановлюючих документів на землю;
- зафіксувати межі ділянки документально (кадастровий номер, витяг із Держгеокадастру);
- зберігати документи, що підтверджують витрати на посівну, врожайність та потенційні збитки (чеки на насіння, добрива, пальне, акти обстеження посівів).
Якщо закон ухвалять остаточно, саме ці документи стануть підставою для розрахунку компенсації. Відсутність належного документального підтвердження витрат може суттєво ускладнити отримання відшкодування.
Раніше портал Знай повідомляв, бронювання з ділянками від сотень гектарів: Мінагрополітики знижує поріг у рази.