Тисячі ракетних і дронових ударів по українських містах щоразу залишають за собою зруйновані будинки, розбиті тепломережі та перебиті водогони. Головна проблема після таких атак — швидкість, із якою вдається повернути людям базові умови життя. Масштаб руйнувань часто величезний, але саме оперативність ремонту визначає, чи отримають мешканці воду й тепло вже наступного дня. Саме для цього Кабінет Міністрів ухвалив постанову №909, якою запустив дворічний експериментальний проєкт національних бригад відновлення.
Що саме ухвалив уряд
Постанова №909 «Про реалізацію експериментального проекту щодо формування національних бригад відновлення» була ухвалена 8 липня 2026 року. Як повідомляє «Судово-юридична газета», координатором проєкту визначено Міністерство розвитку громад та територій, а сам експеримент триватиме два роки. Якщо він виявиться ефективним — механізм запровадять на постійній основі.
Суть проєкту проста: замість того, щоб кожна громада після обстрілу окремо шукала електриків, сантехніків і зварювальників, у держави з'явиться резерв мобільних команд, які оперативно перекидатимуть у постраждалі регіони.
Хто входитиме до складу бригад
Постанова встановлює мінімальну чисельність — не менше 300 фахівців. Основу формувань складуть працівники «Укрзалізниці», однак це не єдине джерело кадрів. До проєкту можуть долучатися працівники будь-яких юридичних осіб незалежно від форми власності: обласні та Київська міська військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства житлово-комунальної сфери, ОСББ, житлово-будівельні кооперативи, приватні компанії.
«Укрзалізниця» формуватиме не одну велику бригаду, а кілька окремих команд із різним професійним складом залежно від конкретного завдання. В одному випадку знадобляться електрики та енергетики, в іншому — будівельники, сантехніки або зварювальники.
Які об'єкти відновлюватимуть першочергово
Постанова чітко визначає перелік напрямів робіт. Національні бригади залучатимуть до відновлення:
- систем теплопостачання;
- мереж водопостачання;
- систем водовідведення;
- житлового фонду;
- ліквідації наслідків обстрілів;
- ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.
Ідеться саме про аварійні роботи, які потрібно виконувати максимально швидко, щоб люди могли отримати воду, тепло чи повернутися до своїх осель. Сфера застосування бригад не обмежується воєнними руйнуваннями. Їх зможуть залучати також після масштабних аварій на комунальних мережах або стихійних лих.
Як викликати аварійну бригаду: хто ухвалює рішення
Самостійно виїжджати на місце руйнувань бригади не можуть — для цього потрібне офіційне рішення. Механізм запуску виглядає так:
- рішення ухвалює керівник робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня або Державна комісія з питань ТЕБ та НС;
- також бригади можуть працювати за договорами після звернення військових адміністрацій, місцевих рад чи обласних адміністрацій;
- підставою для такого звернення стане рішення регіональної або місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Окремо уряд прописав важливе розмежування: представники ДСНС не включаються до складу національних бригад відновлення. ДСНС проводить рятувальні роботи, а бригади займаються саме аварійним відновленням після завершення рятувальної операції.
Хто оплачуватиме роботи
Фінансування передбачене з кількох джерел: державний бюджет, місцеві бюджети та інші джерела, не заборонені законом. Якщо роботи виконуються невідкладно, спочатку вони можуть фінансуватися коштом «Укрзалізниці» або інших юридичних осіб-учасників. Після цього можливе відшкодування фактичних витрат за умови підтвердження їх платіжними документами.
Ключова вимога постанови — цілодобова готовність. Національні бригади підтримуються у 24-годинній готовності до виїзду, тож після ухвалення рішення про залучення вони мають максимально швидко приступити до роботи.
Раніше портал Знай повідомляв, атаки РФ та негода знеструмили 10 областей: понад 100 сіл без світла.
Також наш портал інформував, автобуси №50, №112 і дев'ять тролейбусів відновили рух Києвом після атаки.