Українцям, які мають борги, варто готуватися до серйозних змін. Національний банк України оновлює правила розкриття банківської таємниці — і вже з жовтня виконавці зможуть знаходити рахунки боржників у рази швидше, ніж зараз. Новий механізм запрацює на повну 23 жовтня 2026 року, коли набуде чинності закон про цифровізацію виконавчого провадження. Але підготовка триває вже зараз.
Як повідомляє "Комерсант Український", НБУ хоче отримати право витребувати інформацію, що становить банківську таємницю, не лише під час перевірок чи офіційних наглядових дій. Саме до цієї інформації матимуть оперативний доступ державні та приватні виконавці.
Як виконавці знаходитимуть ваші гроші
Головна новація — максимальна автоматизація. Якщо раніше пошук майна боржника виконавець робив вручну через сайт Мін'юсту, то тепер усе відбуватиметься автоматично. За словами адвоката Адвокатського об'єднання "Захист" Зоряни Зачепіло, це дозволить виконавцю значно скоротити час між виявленням активів боржника та вчиненням виконавчих дій.
Закон також уперше чітко врегульовує порядок стягнення коштів із вкладних депозитних рахунків — раніше чіткого механізму просто не існувало. Крім того, запроваджується автоматизована взаємодія між системою виконавчого провадження та системою депозитарного обліку цінних паперів. Це означає, що виконавці зможуть оперативно отримувати інформацію про рахунки в цінних паперах, накладати арешти та відстежувати їх відкриття чи закриття.
Ще одна важлива зміна: відтепер у позовних заявах та інших процесуальних документах необхідно буде зазначати реквізити банківських рахунків сторони — або інформацію про їх відсутність. "Це прямо впливає на те, наскільки швидко виконавець зможе розпочати стягнення після набрання рішенням законної сили", — пояснює адвокат.
Який захист отримають боржники
Попри розширення повноважень виконавців, закон передбачає і нові гарантії для боржників. Найвагоміша з них — поріг для звернення стягнення на єдине житло збільшено з 20 до 50 мінімальних заробітних плат: із 172 940 грн до 432 350 грн. За словами заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрія Гайченка, для накопичення такої заборгованості лише за комунальними послугами може знадобитися близько 14 років несплати.
Для військовослужбовців під час дії воєнного стану та протягом року після його завершення звернення стягнення на єдине житло взагалі забороняється — за винятком іпотеки та відшкодування шкоди від кримінального правопорушення. Також на час воєнного стану знімаються арешти з коштів боржників і виключаються відомості з Єдиного реєстру боржників у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на території громад, де ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях.
Що робити, якщо ви — боржник
Якщо сума стягнення не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (приблизно 86 470 грн) і заборгованість уже сплачено, виключення з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів відбуватиметься автоматично — без подання окремого клопотання. Раніше для цього доводилося окремо звертатися до виконавця.
Експерти радять боржникам уважно відстежувати зміни свого статусу в Єдиному реєстрі боржників на сайті Мін'юсту, оскільки частина дій, які раніше вимагали звернення, тепер відбуватимуться без участі боржника. Якщо ж борг не сплачено — виконавець тепер знайде ваші рахунки набагато швидше, ніж раніше.
Раніше портал Знай повідомляв, в Україні збільшать штрафи за борги по комуналці: які покарання готують споживачам.
Також наш портал інформував, житло захистять від стягнення за борги: як змінить правила законопроєкт №15409.