Українська промисловість поки що платить за викиди вуглецю копійки. Але ситуація кардинально зміниться — влада вже визнала, що чинні ставки доведеться переглядати під тиском євроінтеграційних зобов'язань.
Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження оприлюднив показові цифри: зараз в Україні податок на тонну викидів СО2 становить лише 30 гривень. Для порівняння — в країнах Європейського Союзу цей показник коливається в межах 70–80 євро за тонну. Різниця — у понад сто разів.
«В Україні найменший у Європі податок на тонну викидів СО2 — лише 30 грн. Тоді як у ЄС — 70–80 євро за тонну», — наголосив очільник Держенергоефективності.
Чому ставки неминуче зростатимуть
Україна взяла на себе зобов'язання запустити національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ). Це один із ключових елементів адаптації українського законодавства до норм ЄС. Відповідний законопроєкт уже пройшов громадське обговорення.
Європейська система торгівлі викидами (EU ETS) передбачає, що підприємства купують квоти на кожну тонну викидів за ринковою ціною. Для українських компаній це означає кардинальну зміну правил гри: від символічних 30 гривень до ринкових європейських ставок.
У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства вже обговорюють створення окремого Фонду модернізації, який акумулюватиме надходження від торгівлі квотами та спрямовуватиме їх на декарбонізацію промисловості. Однак експерти застерігають: без прозорих механізмів управління фонд ризикує перетворитися на чергову неефективну бюрократичну структуру.
Хто заплатить за «зелений» перехід
Найбільш вразливими до підвищення вуглецевого податку виявляться енергоємні галузі: металургія, цементна, хімічна промисловість та енергетика. Саме ці сектори генерують левову частку промислових викидів і водночас потребують найбільших інвестицій для переходу на низьковуглецеві технології.
Проблема в тому, що зараз українські підприємства фінансують екологічну модернізацію переважно власним коштом. Доступ до довгострокового іноземного капіталу фактично закритий через воєнні ризики. Як зазначають у Європейській Бізнес Асоціації, державної фінансової підтримки на декарбонізацію промисловості наразі немає — є лише регуляторні поступки.
Для пересічних українців зростання вуглецевого податку означатиме подорожчання товарів і послуг, у виробництві яких використовується викопне паливо. Це може торкнутися буквально всього: від цементу й металу до продуктів харчування та транспорту.
Експерти наголошують: якщо нова система сприйматиметься виключно як механізм додаткових платежів, існує реальний ризик не модернізації, а подальшої деіндустріалізації. За роки війни сталеплавильні потужності країни скоротилися більш ніж удвічі, а частина найбільших джерел викидів фізично зруйнована. Тому під час запуску НСТВ Україна має відстоювати перед Брюсселем особливі умови на перехідний період.
Раніше портал Знай повідомляв, онлайн-доходи візьмуть під контроль: кого торкнеться новий податок.
Також наш портал інформував, земельний податок: платіжки отримають не всі — хто в списку.
Більше деталей читай у матеріалі: трусіть гаманці: податок на житло з липня — кого торкнеться.