У квітні Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу, що викликав чимало дискусій. Нинішня його версія потребує значного доопрацювання.
Наразі депутати спільно з громадськими організаціями працюють над підготовкою документа до другого читання, враховуючи численні зауваження експертів, повідомляє 24 Канал.
Народна депутатка Інна Совсун зазначила, що подальша доля оновлення кодексу залежить від політичної волі чинної влади. Хоча шанси на остаточне ухвалення нинішньої версії документа важко назвати надто високими, але повністю відкидати таку можливість не варто.
Особливе занепокоєння з приводу поточної ситуації висловлюють європейські партнери. Вони звертають увагу на правові невідповідності та вимагають привести документ у відповідність до зобов’язань перед ЄС. Також, за словами Інни Совсун, тиск на український уряд і парламент із їхнього боку досить відчутний.
В Україні встановили тарифи на світло та газ з 1 червня
Заброньованим чоловікам введуть нові обмеження
1297 гривень доплати до пенсії: хто має на це право та як оформити
Заміна карток ПриватБанку: кому терміново потрібно у відділення
Новий Цивільний кодекс є вкрай важливим документом, адже регулює засадничі аспекти правових відносин серед громадян. Чинна версія діє з 2003 року і вже давно потребує осучаснення. За інформацією спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, над новим текстом працювало понад 300 юристів протягом семи років. Проте критики зазначають, що прийняття такого фундаментального документа всього за три тижні після його появи є недостатнім для всебічного аналізу. Це може спричинити ризики через відсутність належного обговорення й перевірки юридичної узгодженості положень.
Окремі аспекти розробки також викликають запитання до складу експертної групи. Інна Совсун підкреслила, що текст підготовлений переважно юристами академічної сфери, тоді як у фахових питаннях, наприклад, у темі репродуктивних прав, варто було б залучати спеціалістів інших галузей. Представники лікарської спільноти з цього приводу виражали невдоволення відсутністю консультацій з ними.
Одним із найбільш суперечливих питань стало введення поняття "доброзвичайність", яке передбачається застосовувати до широкого спектра цивільних відносин: від укладення угод до розв'язання сімейних спорів чи питань захисту честі й гідності. У визначенні поняття зазначено, що це "сукупність моральних норм, етичних стандартів і загальноприйнятих уявлень", однак воно не має чіткої юридичної конкретизації. Це створює ризик неоднозначного тлумачення в судовій практиці.
Правозахисники вже висловлюють стурбованість ймовірними наслідками прийняття кодексу в його теперішній редакції. Серед можливих сценаріїв називають:
- оцінювання укладених цивільно-правових угод не лише з юридичних позицій, а й за критеріями відповідності концепту "доброзвичайності";
- зобов'язання журналістів публікувати відповіді фігурантів розслідувань без необхідності доводити недостовірність викладених фактів;
- судове затягування процесу розлучення за рішенням про "необхідність примирення подружжя".
Проєкт нового Цивільного кодексу, який має впливати на життя українців упродовж наступних десятиліть, наразі отримав хвилю критики з боку правозахисників, представників громадських організацій і медійних юристів.
Раніше портал Знай писав, що фінмоніторинг перетворили на кошмар: хто найбільше страждає від перевірок.
Крім того, ми повідомляли про трудовий кодекс з нюансами: експертка назвала слабкі місця нової реформи.
Також портал інформував, що у пенсії відмовлять через "дрібниці": неочевидні помилки у трудовій.