Пенсія 6000 грн може залишитись порожньою обіцянкою: кому не вистачить грошей

В Україні з 1 березня 2026 року відбулася індексація пенсій, а разом із нею влада заговорила про нову пенсійну реформу. Її головна мета — поступово підвищити мінімальну пенсію до 6000 гривень. Однак експерти вже зараз ставлять під сумнів реалістичність таких планів.

Станом на початок 2026 року в Україні налічується близько 10,2 мільйона пенсіонерів. Середній розмір пенсійної виплати становить 6544 гривні, проте понад половина літніх людей отримують менше цієї суми. При цьому значна частина пенсіонерів змушена жити на значно скромніші кошти: приблизно третина має щомісячні виплати на рівні 3–4 тисяч гривень, близько 20% — від 4 до 5 тисяч гривень, а майже 4% отримують менше 3000 гривень.

У березні пенсії були проіндексовані на 12,1%. Для розрахунку підвищення традиційно використовується формула, яка враховує половину рівня інфляції та половину середнього зростання заробітних плат за три попередні роки. За підсумками перерахунку надбавка для пенсіонерів склала від 100 до 2595 гривень залежно від категорії та розміру виплати.

Після індексації змінилися і мінімальні гарантії для окремих категорій. Так, для громадян віком від 80 років за наявності необхідного страхового стажу мінімальна виплата зросла з 3758 до 4213 гривень. Для пенсіонерів віком від 70 років із повним стажем — з 3613 до 4050 гривень. Особи до 70 років із повним стажем тепер отримують мінімум 3725 гривень замість 3323.

Водночас індексація не торкнулася окремих категорій. Зокрема, перерахунок не проводили для тих, хто отримує максимальну пенсію (25 950 гривень), а також для громадян, чиї виплати вже доведені до гарантованого мінімуму. Окрім цього, індексація не поширюється на прокурорів і суддів у відставці.

Паралельно в уряді представили бачення нової пенсійної реформи. Міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що одним із ключових завдань є підвищення мінімальної пенсії до 6000 гривень. Нині понад 4 мільйони українців отримують виплати нижчі за цей рівень.

Запропонована модель передбачає посилення зв’язку між сплаченими внесками та розміром майбутньої пенсії. Іншими словами, виплати мають більше залежати від того, скільки людина сплачувала внесків протягом трудового життя.

Також пропонується змінити підхід до спеціальних пенсій. Для держслужбовців, силовиків та інших окремих категорій їх планують перевести у професійні системи. Такі пенсії фінансуватимуться не із загальної солідарної системи, а за рахунок додаткових внесків.

Ще один напрям реформи стосується накопичувальної системи. Уряд пропонує зробити її добровільною. Починаючи з 2027 року громадяни зможуть самостійно спрямовувати частину доходів до накопичувальних фондів, які інвестуватимуть кошти. При цьому держава має гарантувати збереження таких заощаджень щонайменше на рівні інфляції.

Однак експерти звертають увагу на ключову проблему — нестачу коштів. Економіст Олег Пендзин зазначає, що Пенсійний фонд фактично існує за рахунок єдиного соціального внеску, який становить 22% від зарплати. Його сплачують приблизно 9,5 мільйона працівників. За середньої зарплати близько 27 тисяч гривень це дає приблизно 5900 гривень на місяць на одного пенсіонера.

За словами експерта, навіть нинішня система працює на межі можливостей. Тому різке підвищення мінімальної пенсії може потребувати значно більших фінансових ресурсів, яких наразі немає.

Аналітики також нагадують про демографічну проблему. У майбутньому кількість пенсіонерів може зростати швидше, ніж кількість працюючих. За таких умов навантаження на солідарну систему лише збільшуватиметься, що ще більше ускладнить реалізацію амбітних планів щодо підвищення пенсій.

Нагадаємо, індексація не врятує: як планують покращувати матеріальний стан пенсіонерів

Раніше ми розповідали, що частину пенсії можна втратити: як не залишитись з пустим гаманцем в старості

Також, пенсіонерам підвищать виплати залежно від віку: кому і скільки додадуть