Соціальна нерівність в Україні давно перестала бути абстрактним поняттям — вона щодня відчувається в гаманцях мільйонів людей. Низькі зарплати, зростання цін, відсутність реального захисту працівників і постійне знецінення доходів штовхають дедалі більше родин за межу бідності.
Як наголошує експерт із соціальної політики Андрій Павловський, гідна оплата праці, якість життя та скорочення бідності — це не просто побажання. Це прямі вимоги Угоди про асоціацію з ЄС, Європейської соціальної хартії та конвенцій Міжнародної організації праці, які Україна вже ратифікувала.
На думку експерта, першочергові зміни мають відбутися саме на законодавчому рівні. Передусім необхідно зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати. Паралельно слід запровадити прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб та оподаткування розкоші — аби податковий тягар розподілявся справедливіше.
Окрема проблема — прожитковий мінімум, який нині існує здебільшого «на папері». Його потрібно встановити на рівні реальної вартості життя, базуючись на оновлених наборах продуктів, товарів і послуг. При цьому слід враховувати не лише харчування, а й витрати на житло, медицину та освіту — як того вимагає Конвенція МОП №117 і реальний індекс споживчих цін.
ТЦК розширили свободу дій: що зміниться для жителів селищ і сіл
"Блекаутні" виплати: українцям готують нову грошову допомогу
Доведеться звикати до холоду: експерт пояснив, чому опалення в столиці з'явиться не скоро
Без цього паспорт більше не дадуть: нові правила для українців вже діють
Мінімальна заробітна плата, за словами Павловського, також має переглядатися з урахуванням сімейної складової. Адже зарплата повинна забезпечувати не лише виживання окремого працівника, а й нормальне життя його родини — відповідно до Конвенції МОП №131.
Ще один важливий крок — підвищення посадового окладу працівника першого тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою. Він має бути вищим за мінімальну зарплату, а не формально дорівнювати їй.
Не менш актуальною є індексація доходів. Закон потрібно змінити так, щоб індексації підлягали доходи до двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а поріг індексації було знижено до 101%. Водночас слід чітко обмежити максимальну суму доходів, до яких застосовується цей механізм.
І, зрештою, без відповідальності реформи не працюють. Автор наголошує на необхідності жорсткіших санкцій за порушення законодавства про оплату праці — зокрема за затримки зарплат, із виплатою пені за кожен день прострочення, а також за будь-які прояви дискримінації в оплаті праці, зокрема за гендерною ознакою.
Нагадаємо, у лютому субсидій не чекайте: що відбувається
Раніше ми розповідали, що ПФУ піде по квартирах: що обов'язково перевірять
Також, шахраї маскують аферу під «легкий онлайн-заробіток»: як українців втягують у схему з лайками та фейковими бронюваннями