З Чернівців зникнуть три знамениті вулиці

Чернівецька міська рада пропонує мешканцям міста долучитися до громадського обговорення з приводу перейменування трьох вулиць міста Чернівці.

Про це повідомляє пресслужба Чернівецької міськради.

"Відповідно до «Закону України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Чернівецька міська рада пропонує мешканцям міста долучитися до громадського обговорення з приводу перейменування наступних вулиць міста Чернівці:

Раскової Марини на Сабадаша Степана;

Паризької комуни на Кравса Антона;

Карбишева Дмитра генерала на Вариводи Антона.", - йдеться на сайті Чернівецької міської ради.

Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій формі, чи надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк до 17 жовтня 2020 року, включно. Анонімні пропозиції (зауваження) не розглядаються. Пропозиції (зауваження) слід надсилати на електронну адресу Чернівецької міської ради document@rada.cv.ua або у письмовій формі на адресу: м. Чернівці, 58002 Центральна площа,1.

Сабадаш Степан – український композитор, диригент, автор пісні "Марічка", мелодія якої щодня лунає з вежі міської Ратуші. Народився 5 червня 1920 року в селі Ванчинець (нині Новоселицького району Чернівецької області). З дитинства захоплювався музикою, співом. З 13 років навчався гри на скрипці у регента церковного хору Івана Кіріяка. За порадою останнього в 15 років почав самостійно навчатися гри на трубі і вже через пів року був прийнятий до професійного духового оркестру села Ванчиківців. У 16 років Степан уже керував цим оркестром, а у 18-річному віці почав опановувати акордеон і невдовзі став найкращим акордеоністом не лише Буковини, а і Румунії. Закінчив Чернівецьке музичне училище. Керував естрадним ансамблем в обласній філармонії та оркестром при Будинку офіцерів, працював концертмейстером у драмтеатрі. Згодом створив естрадні оркестри при міських кінотеатрах, які були визнані кращими в Україні.

Кравс Антон генерал-четар Української Галицької армії, автор спогадів "За українську справу". Генерал, який 31 серпня 1919-го визволив від більшовиків Київ. Народився 23 листопада 1871 року в селищі Берегомет Вижницького району на Буковині, по батьківській лінії – німець за походженням. Мати – тамтешня українка. Рано втратив батька, тому його брат – у минулому кадровий військовий, який жив у Відні, забрав малого Антіна до себе. Тут він закінчив кадетську школу та віденську вищу офіцерську школу. Згодом проходив офіцерську службу у полках, розташованих у Східній Галичині, в особовому складі яких переважали українці. Молодого офіцера поважали солдати. Він був вимогливим, водночас чуйним та ставився до колег з розумінням. У нього склалися добрі стосунки із солдатами-галичанами, оскільки поважав традиції і звичаї українського народу, його історію і мову.

Варивода Антон (10.01.1869–12.03.1936) – комендант легіону Українських Січових Стрільців, полковник Української Галицької Армії. Народився в м. Серет (нині м. Сірет, Румунія). Закінчив гімназію, австрійську старшинську школу. У роки Першої світової війни – командир сотні австро-угорської армії, Легіону Українських січових стрільців (березень – вересень 1916). З утворенням Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) вступив до українського війська, був призначений членом ліквідаційної комісії у Відні (1918–19), сприяв поверненню галицьких вояків із Австрії та італійського полону на батьківщину. Наприкінці 1919 направлений урядом ЗУНР у табори інтернованих частин Української Галицької армії в Чехословаччині. Командант інтернованої бригади у німецькому таборі Яблонне. Після ліквідації таборів з 1923 оселився у Відні. Брав участь у діяльності товариств колишніх вояків УГА. Помер у Відні.

Раніше портал «Знай.uа» писав про те, що З Києва зникне знаменита вулиця, замішаний Путін

Також портал «Знай.uа» писав Сумують за Радянським союзом? Українці незадоволені перейменуванням вулиць

Також портал «Знай.uа» писав, що З Києва може зникнути площа Льва Толстого